«Сьогодні з’явився на землі, щоб пізнали Його люди,
щоб славу від них прийняти, як і від тих, хто перебуває на небесах»
ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!
У цей святковий день, що просвітлений світлом Божества, наблизилась для всіх нас, праведних духом, від віку бажана радість. Радий був би Авраам із патріархами та пророками побачити преславний день, який ми зустрічаємо, святкуємо, радіючи духовною радістю. Цього дня у місті Давидовому Вифлеємі народився Цар вічного спокою і правди Месія-Христос. Радіймо преславною радістю, бо наблизилося спасіння вічне й оновлене через прихід та народження Господа нашого Ісуса Христа. Спаситель прийшов від величі до глибокого смирення, щоб світлом Свого Божества покрити плоть і нею наблизитись до нас. Коли Він взяв для себе тіло від Пречистої Діви Марії, тоді народився не у своєму домі і не у пресвітлій палаті Царя вічної слави, але у вертепі темному, у домі безсловесних. Не знайшлося місця і спочинку на землі для Того, Хто приготував для людини спокій вічний на небесах.
Цар римський Август, коли прийняв усі царства та краї світу цього, звелів зробити перепис населення та зібрати данину з кожної особи. Йосиф зі своєю обручницею Марією також повинен був підкоритись цісарському велінню. Тому й прийшов він із Назарету до Вифлеєму, у місто Давидове, з покоління якого походила Марія. Бажаючи зібрати данину, цісар Август задумав збудувати одну божницю, велику і вельми багату дивовижну споруду, якої ще не було у цілому світі, на честь однієї богині, дивовижної краси діви, яку бачив у промінні сонця з немовлям на руках. Він, називаючи її богинею та матір’ю сонця, вважав, що вона є головною урядницею царства земного, яка дасть йому у владу багато царств цього світу. Август міг би здійснити задумане, але смерть перешкодила йому. Можна зрозуміти чому так сталось, так як Господь не міг дозволити, щоб Пречиста Діва Марія була зарахована до поганських богинь. Діва, яку бачив язичник Август, знаменувала Пречисту Діву Марію, а немовля на її руках – народжений в тілі її єдинородний Син – Господь наш Ісус Христос. В одкровенні святого апостола і євангелиста Іоана Богослова знаходимо такі слова: «І з’явилося на небі велике знамення: Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зірок» (Одкр. 12.1).
На землю прийшов Господь наш Ісус Христос, обіцяний Месія, Цар вічного спокою, прийшов Той, Хто походить з давніх давен, з днів споконвічних. Засіяло світло Божества від народженого Спасителя для всіх, хто жив у той час на землі: юдеїв та язичників, а з того часу і для всіх поколінь, бо Господь наш Ісус Христос являється Світлом істинним, яке просвітлює кожну людину, що приходить у світ. Народився Син Божий у Вифлеємі Юдейському у дні царювання Ірода. Коли наблизився час для цієї події, Йосиф, який був обручником Діви, не знайшовши місця для народження Ісуса у самому місті, зупинився у вертепі, у якому були ясла. Тут і народився Син Божий Ісус Христос від Пречистої Діви Марії. Біля ясел стояли віл та осел. Осел був Йосифа, на якому під час подорожі сиділа Пречиста Діва, і віл був також його. Йосиф його привів, щоб продати, а кошти як данину віддати цісареві за себе і за обручницю свою.
Шановні брати і сестри! Згадавши історичні, однак дійсні події того часу, ми, християни двадцять першого століття, також являємось свідками історичних подій, завдяки відважним та доленосним рішенням Його Всесвятості Всесвятішого Патріарха Варфоломія, Священного Синоду Вселенської Патріархії, старанням та праці Президента України, всієї української влади та побожного українського народу у прагненні утворення Української Помісної Автокефальної Православної Церкви. Принесімо подяку Спасителеві нашому – Богові любові та миру, Який у вертепі народився і в яслах був покладений, а також Пресвятій Богородиці, всім святим та новомученикам українським, які не тільки прагнули незалежності Української Автокефальної Православної Церкви, але й були її організаторами, за що і поплатились своїм життям. Серед них: митрополит Василь Липківський, архієпископи та єпископи, священики, визначні науковці та прості українці – патріоти своєї землі.
Нехай же Новонароджений Спаситель принесе на землю мир і благовоління між людьми, щоб усі українці, які сьогодні радіють за своє визнання від Матері-Церкви у Вселенському Православ’ї, у найближчому часі стали свідками закінчення війни, утвердження миру та благословенного спокою на нашій багатостраждальній землі.
Шановна паство! Закликаю Вас до щоденної щиросердечної молитви за наших військовополонених та інших незламних українських патріотів, які утримуються в російських в’язницях, щоб найближчим часом кожен з них повернувся до своєї домівки, родини та рідної України.
Всечесні отці, монахи, брати і сестри! Щиросердечно вітаю Вас з Різдвом Христовим і Новим 2019 Роком. Бажаю всім Вам у ці різдвяні дні духовної радості, міцного здоров’я та всякого добробуту. Нехай Боже благословення перебуває між усіма нами.
Радісних і щасливих свят!
СЛАВІМО ЙОГО!
Високопреосвященніший
митрополит МАКАРІЙ,
керуючий Львівською єпархією
Православної Церкви України
РІЗДВО ХРИСТОВЕ 2019 РОКУ БОЖОГО
м. Львів
